16 квітня відбудеться прем’єра вистави “Сни Васіліси Єгоровни” за творами Леся Подерв’янського. Про це художник й драматург розповів на своєму творчому ввечері, який відбувся в київському Будинку вчених.
Вiтаю тебе нa неофiцiйнiй сторiнцi Леся Подерв'янського. Ймовiрнiше всього, якщо ти вже тут, то знaєш, хто вiн тaкий. Але, для тих, хто опинився тут випaдково, кiлькa слiв... Лесь Подерв'янський вiдомий як aвтор п'єс "Гaмлєт", "Цiкaвi Дослiди", "Пaвлiк Морозов" i нaбaгато менш як художник, хоча саме живопис - його основна справа. Приховaнa iронiя та справжня мaйстернiсть словa - ось що зробило його твори культовими серед багатьох українців і не тільки. Спрaвжнє мистецтво - це декiлькa прошaркiв. Деякi бaчaть тiльки те, що зверху лежить. Освiченa людинa сприймaє все нaбaгaто глибше. :-) |
||||||
|
— Зараз я зроблю те, що роблю найгірше в житті, — каже художник і драматург Лесь Подерв’янський, 59 років. Під баян Олега Скрипки виконують французький шансон “Томбо ла неже”, у перекладі — падає сніг. Лесь Подерв’янський переписав слова пісні. У новому варіанті приспіву звучить “віддайте наші буряки”. — Коли чуєш, як співає Скрипка, одразу починаєш совати під столом ногами, які просяться в танець, — говорить письменник.
Ви не сумуєте за романтичним періодом кінця 1980х – початку 1990х? – Звісно, ні – тоді ж іще був совок. Я дуже зрадів, коли совку настав пі…ц і закінчились радянська влада й комунізм, бо різниця стала величезна. Зараз мені значно комфортніше. Рецидиви совка є й тепер, але жити в концтаборі й за його межами – зовсім різні речі. Хоча цікаво й у концтаборі також. На швидкі зміни сподіватися не варто. Але вже зараз, думаю, Україна насправді ділиться не на Схід і Захід, а на совок і несовок. Формат наступний: Лесь читав щось із свого (добре відомого публіці), Олег під боян (потім – гітару) виконував щось не менш відоме; чергування музики й читання – гарний формат.
2 вересня 2011 року Міжнародний поетичний фестиваль MERIDIAN CZERNOWITZ та «DIRECT EVENTS» запрошують в нічний клуб «EGOIST PALACE» на спільний творчий вечір ОЛЕГ СКРИПКИ та ЛЕСЯ ПОДЕРВ’ЯНСЬКОГО під назвою «Гуманісти».
Влада загнала себе в глухий кут. Таку думку стосовно арешту Юлії Тимошенко у журналі “Країна” висловив художник і драматург Лесь Подерв’янський.
Нещодавні читання смачної п’єси Владіміра Сорокіна «Щі» у рамках ІІ Фестиваль сучасної драматургії «Драма.UA» у новоствореному музеї-ресторані сучасного мистецтва «САЛО» не спостерігали такого ажіотажу, як читка творів Леся Подерв’янького. А, здавалося б, і те, і інше – драматургія, і тут, і там – без «міцного» слова не обійшлося, та все ж… Послухати українського класика сучукрліту Леся Подерв’янського до «Сала» прийшла не лише молодь, для яких ця особистість здобула статус легенди контркультури, словниковий запас матірщини якого давно розтягли на цитати, а й солідне товариство – при краватках та білих комірцях…
«… Тiльки Фiлiн продовжує iстерично битися лобом в стовбури на своїй рiзосецi, iстерично повторюя: “Прийшли! Прийшли! Та тiльки конi де?! Де конi, censored , де конi?!” В жахливiй тишi страшно падають вiковiчнi дерева …». Так закінчується п ’ єса Лес я Подерв’янського «Павлік Морозов». Так живуть зараз в Україні. В жахливій тиші падають віковічні дерева. Більше |
 
|
|||||
|
Ukrainian Banner Network Powered by WordPress & Atahualpa |
||